На городі немає відходів або як зробити компост

Пару слів про …

Раз вже Ви зайнялися пошуками в інтернеті інформації про компостних купах, то розповідати Вам про необхідність компосту нема чого – Ви вже прийшли до цього висновку. Для полегшення Вашої завдання ми вирішили зібрати тут поради досвідчених садівників-городників. Якщо Ви вперше зібралися спекти торт, Вам знадобиться покроковий рецепт. Не тільки список інгредієнтів, а й послідовність їх застосування. Це стосується всього, що робиться вперше. Що ж, ось наш покроковий рецепт як зробити компостну купу, як швидко приготувати компост, з чого складається компост. А для того, щоб Ви уникнули помилок, постараємося частіше відповідати на питання: – Чому?

1. Час, місце і зовнішній вигляд.

Щодо часу закладки компостної купи – тут немає ніяких обмежень. Ви можете почати закладку і ранньою весною, і пізно восени. Залежить від того, коли Вам потрібен «результат».
Що стосується місця для компостної купи, то тут все порадники одностайні – місце має бути тінисте, провітрюване і легкодоступний. Чому?

Пересушування погано позначається на роботі мікроорганізмів (тінисте). А надлишок води зіпсує кінцевий продукт (провітрюване). Щоб зберегти постійну вологість, компостну купу накривають плівкою, руберойдом, солом’яними матами, дерев’яними щитами. Навіть старі паласи йдуть в хід. А щоб видалити зайву воду після дощу, бажано окопатися купу канавкою для стоку води. Для кращого доступу повітря компост зрідка перевертають вилами. При необхідності, зволожують. Відповідно, для всіх цих процедур, місце повинно бути доступним.

А ось зовнішній вигляд компостної купи надає повну свободу творчості. Незважаючи на настільки низьке назва: «компостній купа» – ця конструкція, при бажанні, легко декорується і добре вписується в дизайн саду або городу.

 

 

 

 

 

2. Конструкція і матеріали.

Далі рецепти нашого «торта» будуть відрізнятися в залежності від ваших потреб. Найкласичнішиий варіант як зробити компост передбачає три місця під компостну купу.

• Одне місце – робоче, де йде закладка відходів.
• У другому місці зріє торішній компост.
• І третє – готовий компост, який використовується на грядках або в саду. Найпоширеніший матеріал для такої конструкції – нефарбоване дерево.

Але, в принципі, можливий будь-який матеріал, якщо Ви не забудете влаштувати отвори для вентиляції і стоку води.

Ось тут, наприклад, цегляна кладка. Плюс озеленення, плюс гіпсовий декор – і компостній купа перетворюється в затишний куточок ландшафтного дизайну.
Розміри класичної конструкції в межах: ширина 0,9-1,5м, висота 1-1,2 м, довжина 1-4м. Чому? Такі розміри вважаються оптимальними для доступу повітря, стабільної вологості і рівномірної температури в компостній купі. А це створює сприятливі умови для роботи бактерій.

Прогрес не стоїть на місці, і сучасні технології дозволяють значно полегшити процес приготування компосту. Наприклад, биодеструктор для компостування KALIUS значно скорочує час перегнивання органічних відходів, що дозволить Вам не тільки заощадити місце під компост, а й перейти до підгодівлі рослин власними добривами вже в цьому сезоні.

Використання біопрепаратів для швидкого приготування компосту також дозволяє спростити і здешевити конструкцію компостної купи. Сучасні умільці із задоволенням використовують залізну або пластикову сітку. Це значно дешевше дерев’яних конструкцій і набагато простіше у виготовленні. До того ж, такий каркас дуже легкий, що робить його мобільним. Сітковий компостер дозволить Вам зробити компостну купу без додаткових зусиль. Використовувані в біодеструктором бактерії не тільки швидко приготують компост а й «подбають» про запах, і у Вас відпаде необхідність ретельно ховати конструкцію, подалі від носа і очей.

До цього моменту ми розповідали про холодному компостировании. Як Ви здогадалися, існує ще й «гарячий» метод компостування. Для цього методу в спеціалізованих магазинах продаються пластикові термокомпостери.

Такі контейнери добре утримують тепло, що виділяється в процесі розкладання біомаси. Це забезпечує безперервний процес переробки відходів і значно прискорює його. Без біодеструкторів в такому компостері не обійтися, але зате бактерії не припиняють своєї роботи навіть взимку, коли в звичайних купах робота мікроорганізмів припиняється. Пластикові компостери легкі і компактні, їх можна встановлювати в будь-якому куточку саду. У таких контейнерів є ще перевага – в них можна закладати м’ясні, молочні та будь-які інші відходи зі столу. У відкриті купи це робити не рекомендується. Чому? Харчові продукти приваблюють тварин, а м’ясо і молоко – найкраща приманка для щурів.

Зліва на фотографії обертається компостний контейнер. За заявою виробників, ця ємність дозволяє отримати готовий компост вже через 2-4 тижні. Регулярне обертання контейнера два рази в день рівномірно розподіляє компостну суміш. Плюс постійна вологість і температура забезпечують швидке приготування компосту.

 

 

 

 

3. Інгредієнти, або з чого складається компост.

Слово компост (Нім. Kompost, італ. Composta, від лат. Compositus) — перекладається як «складовий». Чим більше розмаїття біологічних відходів в компостній купі, тим вища якість у отриманого компосту. Іншими словами – чим більше інгредієнтів, з яких складається компост, тим лучше.Тогда його склад буде багатшим мінеральними речовинами. Але при цьому необхідно дотримуватися співвідношення між азотовмісними і Углеродосодержащий компонентами. До азотистих компонентів відносяться: солома, сухе листя, гілки, тирса, тріска, картон і чорно-білі газети, качани і стебла кукурудзи, соснові шишки і хвоя, шкаралупа яєць. Такі компоненти називають «коричневою» масою. До вуглецевих компонентів відносяться: трава, бур’яни і будь-які зелені відходи саду, морські водорості і озерний мох, чайна і кавова гуща, овочеві відходи. Всі компоненти укладаються шарами в рівних кількостях і пересипаються землею. Чому?

Азотисті компоненти більш щільні, їх гниття супроводжується підняттям температури. Гаряча купа визріває швидше. Але вони сильно злежуються, тому їх потрібно розбавляти «повітряними», вуглецевими. Грунт – це благодатне середовище для бактерій. Ще для максимальної працездатності бактерій необхідні кисень і вода. Коровій і кінський гній вважаються найкращими каталізаторами для компосту. А ось з людськими фекаліями існують розбіжності. Наприклад, в Китаї, Франції та Бельгії добрива з людських випорожнень вважаються в 8-10 разів продуктивніше гною. У нашій країні багато хто не хоче використовувати фекалії, називаючи їх джерелами гельмінтів, але, швидше за все, з огиди. Ми можемо запропонувати Вам нейтральний варіант. Якщо на своїй ділянці Ви використовуєте для очищення вигрібної ями біосептік KALIUS, то Ви сміливо можете використовувати воду, що залишилася після роботи бактерій, для поливу компостної купи або городніх рослин. Всі патогенні мікроорганізми в такій воді знищені, а мікроелементи містяться в розчинній вигляді – то, що потрібно для рослин.

4. Корисні дрібниці.

• На території України компостні ями влаштовувати не рекомендується. У них буде накопичуватися зайва вода і, замість гниття, Ви отримаєте процес сквашування. Отримана смердюча жижа зовсім не корисна для рослин.
• Ніколи не кладіть у купу хворі рослини або пестициди. Всі сили мікроорганізмів підуть на боротьбу з ними, а не освіту дорогоцінного гумусу.
• Як перевірити вологість компосту? Стисніть в руці жменю компостної маси. Вода капає краплями, значить вологи досить. Якщо вода ллється – необхідно додати сухих компонентів і кілька разів перемішати.
• Не варто кидати в компост шерсть, жири і кістки. Вони не тільки залучать непотрібних візитерів на Ваш ділянку, але і гниють по 3-4 роки. Тобто стануть марним баластом.
• Гілки, тріски, деревинки краще подрібнити і помістити на дно купи – з цього вийде хороший дренаж.
• Не рекомендується використовувати для компосту такі рослини, як: наперстянка, бадилля картопляна і томатна, конвалія, аконіт, рокитник – отрути, що містяться в цих рослинах, вбивають частина бактерій і розкладання буде проходити повільніше. Бур’яни краще додавати до цвітіння, щоб не забруднювати компост.
• Отриманий з компосту гумус використовують для підгодівлі абсолютно будь-яких рослин – овочевих і декоративних, з ним не можна перестаратися – навіть надмірна кількість не шкодить рослинам.